Історія відновного правосуддя

26.11.2007

Відновне правосуддя зародилося, або точніше, відродилося у Європі та Північній Америці у сімдесяті роки двадцятого сторіччя. Втім, його розвиток базувався на вікових традиціях, що практикувалися у країнах Латинської Америки, Азії та першими народностями, що оселилися в Канаді та Новій Зеландії. Водночас істотний вплив на розвиток цього явища справило християнство, яке, власне, пізніше і визначило його практику.

Першу спробу застосування відновного правосуддя було зроблено в Канаді в 1974 році. Це стало результатом зусиль християнської групи менонітів, які були спрямовані на поширення практики християнських цінностей у системі кримінального правосуддя та використання добровольців з числа членів громади. Офіцер служби пробації, який був менонітом, запропонував судді у справі вандалізму, скоєного двома молодими правопорушниками, щоб вони зустрілися з 22 потерпілими і обговорили можливості щодо того, як відшкодувати скоєну шкоду. Суддя підтримав такий підхід, і в рамках наказу про пробацію два правопорушники зустрілися з основною групою потерпілих і погодилися яким чином компенсувати їхні втрати.

В подальшому результатом перших успіхів використання цього підходу стала організація у 1975 у містечку Китченері, Онтраріо «Проекту з примирення між потерпілими та правопорушниками» з метою поширення цієї практики систематично, зокрема у справах, що стосуються замаху та нанесення шкоди у випадках майнових злочинів. Потерпілі та правопорушники отримали можливість зустрітися один з одним, відновити стосунки та досягати примирення. Водночас, були і випадки, коли примирення просто не вдавалося. В подальшому було створено програми медіації між потерплими та правопорушниками, які здебільшого були спрямовані на сам процес медіації, а не на примирення. Такі ініціативи поширилися в Канаді та США. У Європі програми відновного правосуддя почали впроваджувати на початку вісімдесятих років у Норвегії та Австрії. Втім, таке впровадження відбувалося без зв’язку з програмами, що використовувалися у Північній Америці. Водночас, саме північно-американські програми істотно вплинули на розвиток відновного правосуддя в Англії та Уельсі.

На даний час понад 80 країн в усьому світі використовують одну із форм відновного правосуддя у боротьбі зі злочинністю; фактичне їх число ймовірно наближається до 100.