Як скористатися програмами відновного правосуддя

24.12.2009
 
Що таке програма відновного правосуддя?
  
Програма відновного правосуддя (програма примирення потерпілого та правопорушника) – це добровільні переговори потерпілого та правопорушника у присутності нейтральної особи – посередника (медіатора), метою яких є знаходження порозуміння та розроблення угоди про відшкодування шкоди, заподіяної потерпілому.
 
Найбільш поширеною програмою примирення є медіація, або посередництво. Програма (процедура) медіації проводиться нейтральним посередником – медіатором за участю потерпілого та обвинуваченого (підсудного) в кримінальній справі з метою обговорення того, що трапилось, та шляхів усунення завданої злочином шкоди шляхом вироблення взаємоприйнятного для обох сторін рішення.
 
Інші програми примирення – сімейні групові наради та кола правосуддя – теж проводяться нейтральним посередником, проте передбачають участь ширшого кола осіб, дотичних до кримінальної ситуації: родичів потерпілого, правопорушника, представників громади тощо.
 
 
Що дає участь у програмі відновного правосуддя?
 
Погоджуючись на участь у програмі відновного правосуддя, потерпілий отримує можливість:
  • безпосередньо впливати на вирішення питання з відшкодування завданої йому шкоди;
  • реально одержати матеріальне відшкодування та/або моральну компенсацію;
  • отримати відповіді на запитання: «Чому я? Чому це сталося зі мною?»;
  • зняти емоційне напруження та пробачити правопорушника.
 
 Для правопорушника участь у програмі відновного правосуддя дає можливості:
  • вплинути на рішення, що виноситься по його справі;
  • відчути та усвідомити спричинену потерпілому шкоду;
  • прийняти відповідальність за свій вчинок;
  • попросити вибачення у потерпілого або відшкодувати завдану шкоду в іншій формі;
  • уникнути тавра злочинця і більш суворої кари;
  • відновити стосунки з суспільством.
 
 
Які юридичні підстави для застосування програм примирення є в українському законодавстві?
 
  1. Кримінальний Кодекс України, стаття 46 – звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
  2. Кримінально-процесуальний кодекс України, стаття 7-1 – закриття кримінальної справи у зв’язку з примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим.
  3. Кримінально-процесуальний кодекс України, стаття 27, пункт1 – закриття кримінальної справи судом у випадку примирення потерпілого і підсудного в справах приватного обвинувачення.
 
 
Які юридичні наслідки має факт примирення?
 
Суд може використати результати примирення для звільнення підсудного від кримінальної відповідальності на підставі п.1, 2, 3, 4 ст. 7-1 Кримінально-процесуального Кодексу України (КПК) (закриття кримінальної справи у зв'язку з дійовим каяттям, з примиренням підсудного з потерпілим, із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, з передачею особи на поруки колективу підприємства, установи чи організації).
 
Суддя може використати результати примирення для закриття справи на підставі п.1 ст. 27 КПК, у випадку примирення потерпілого і підсудного в справах приватного обвинувачення.
 
Суддя також може врахувати примирення сторін як обставину, що пом'якшує покарання під час винесення вироку (п.2 ч. 1 та ч. 2 ст. 66 КК).
 
 
Як взяти участь у програмі примирення?
 
Ініціаторами примирення можуть виступити як потерпілий, так і правопорушник. Справа також може бути направлена на примирення до посередника (медіатора) правоохоронними та судовими органами, але лише у випадку, якщо правопорушник визнав факт скоєння злочину.
 
Після одержання справи на проведення програми примирення посередник (медіатор) зустрічається окремо з потерпілим і правопорушником, а також з іншими зацікавленими у справі особами.
 
Необхідними умовами для проведення програми примирення є:
  • наявність потерпілого та правопорушника;
  • визнання правопорушником факту своєї участі у злочині;
  • добровільність участі сторін;
  • конфіденційність.
 
 
Як проходить процедура примирення?
 
Коли посередник (медіатор) визначить, що по даній справі можливе проведення примирення, він під час попередньої зустрічі зі сторонами пояснює їм мету зустрічі, її процедуру та юридичні наслідки. Лише після попередньої зустрічі зі сторонами, посередник (медіатор) організовує їхню спільну зустріч – процедуру примирення.
 
У процедурі примирення може брати участь будь-яка особа, присутність якої буде доцільна. Наприклад, це може бути особа, яка є авторитетом для правопорушника і може позитивно вплинути на його поведінку - батьки, друзі, сусіди, тренер і т.д. Представники соціальної служби для молоді також можуть бути присутніми на спільній зустрічі у випадку необхідності.
 
Під час зустрічі сторін посередник зберігає нейтральну позицію. Він сприяє переговорам, а також слідкує, щоб кожний з учасників міг висловити свою точку зору, і щоб його почули інші.
 
Якщо сторони дійшли згоди, вони підписують договір примирення, який потім передається правоохоронним та судовим органам, долучається до справи і є підставою для прийняття відповідного рішення по справі.
 
 
Чим не є програма відновного правосуддя/програма примирення?
 
  • Це не психологічна консультація.
  • Це не заміна системи правосуддя чи тюрем.
  • Це не арбітраж чи інший суд.
  • Це не психотерапія.
  • Це не панацея від злочинності.
 
 
Що дає застосування програм відновного правосуддя громаді та державі?
 
Застосування програм відновного правосуддя дає змогу:
  • повернути частину конфліктів і кримінальних ситуацій для вирішення самими людьми;
  • укріпити і відновити традиції миротворчості та співчуття;
  • сприяти вихованню суспільства та закріпленню у ньому гуманістичних цінностей;
  • частково звільнити правоохоронні органи та суди від справ невеликої тяжкості і дати їм можливість зосередитись на більш серйозних справах;
  • економити робочий час професіоналів і бюджет кримінальної юстиції.