Розділ містить інформацію про проекти Українського Центру Порозуміння, спрямовані на впровадження програм відновного правосуддя в Україні.
Підтримка реформи системи кримінальної юстиції України: впровадження медіації в діяльність органів правової системи
Проект «Підтримка реформи системи кримінальної юстиції України: впровадження медіації в діяльність органів правової системи» протягом 2006-2009 рр. здійснювали благодійна організація «Український Центр Порозуміння» спільно з Генеральною прокуратурою України, Національною академією прокуратури України, Міністерством внутрішніх справ України, за фінансової підтримки Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва.
Перша фаза проекту була спрямована на роботу з представниками органів прокуратури – цей проект уперше залучив прокурорів до теми медіації у кримінальних справах. Основними зусиллями першої фази, що тривала до лютого 2008 р., була робота з прокурорами здебільшого на національному рівні у сфері досудової медіації в кримінальних справах. Під час проведення першої фази проекту було досягнуто помітних зрушень у сфері застосування принципів відновного правосуддя та медіації між потерпілим та правопорушником, зокрема в правоохоронних органах, шляхом співпраці з Національною академією прокуратури України та з Генеральною прокуратурою України. Два напрями діяльності, що впроваджувалися протягом першої фази роботи проекту, охоплювали: заходи щодо підвищення обізнаності прокурорів та розробку спеціальних тренінгових модулів для прокурорів з питань принципів, процедур та техніки проведення досудової медіації у кримінальних справах. Досвід проведення першої фази проекту виявив високий інтерес до теми медіації у кримінальних справах з боку прокурорів. Отже, з метою подальшої інституціоналізації останньої, було подано запит і з боку донора підтримано проведення другої фази проекту.
Друга фаза проекту стартувала у березні 2008 р. Її метою було визначення та розбудова платформи для всебічного впровадження процедур та механізмів досудової медіації в кримінальних справах у системі кримінальної юстиції України. Згадана платформа розглядається як низка заходів, що сприятимуть інституціоналізації принципів та процедур медіації у кримінальних справах на національному та регіональному рівнях в Україні. Коло основних зацікавлених сторін протягом другої фази було ширшим, порівняно з першою фазою, і охоплювало не лише прокурорів, а й Міністерство юстиції, неурядові організації, що займаються питаннями медіації, та освітні заклади.
На другому етапі цілі проекту були визначені таким чином:
- Розширити можливості основних цільових груп проекту – прокурорів та неурядових організацій, що займаються питаннями медіації, – для впровадження у своїй роботі медіації в кримінальних справах, зокрема:
a. розширення завдань щодо підвищення обізнаності, проведення тренінгів та розширення практики застосування медіації серед прокурорів в Україні;
b. робка навчальної програми для медіаторів, що базуються на процедурах та засадах взаємодії між прокурорами та медіаторами, відповідно до напрацювань першої фази проекту.
- Провести практичну апробацію механізмів направлення справ системою кримінальної юстиції на проходження медіації, відповідно до напрацювань першої фази проекту.
У рамках проекту передбачалось використання досвіду швейцарських колег, зокрема у таких сферах: швейцарських досвід медіації у кримінальних справах за участі неповнолітніх, досвід швейцарської прокуратури в медіації у кримінальних справах, системи та програми навчання медіаторів у Швейцарії.
Наступний – третій етап проекту «Підтримка реформи системи кримінальної юстиції України: впровадження медіації в діяльність органів правової системи», який тривав до кінця 2009 р., розширив коло основних партнерів і залучив до співпраці також Міністерство внутрішніх справ України і його регіональні підрозділи. Метою цього етапу було об’єднання платформи для всебічного запровадження процедур і механізмів медіації в кримінальних справах на досудовому етапі провадження в системі кримінальної юстиції України, про що йшлося вище, для підвищення ефективності взаємодії між органами правової системи (міліцією, прокуратурою, судами) та громадськими організаціями – з кінцевої метою зменшення рівня правопорушень у конкретних громадах та захисту інтересів осіб, потерпілих від злочинів.
Завдання проекту на цьому етапі були такі:
1. Підвищення ефективності механізму направлення справ на медіацію (далі – Механізму направлення) шляхом залучення представників органів міліції, поруч із іншими залученими особами (прокурорами, суддями та медіаторами), розвиваючи співпрацю між ними та апробовуючи її в дії.
2. Розробка стратегій та апробування їх ключових елементів для забезпечення життєздатності удосконаленого Механізму направлення (у трьох сферах: інституційна життєздатність, фінансова життєздатність, інформаційна стратегія).
3. Розробка плану подальших дій з покращення співпраці між органами правової системи та громадськими організаціями, що ґрунтуватиметься на спільному баченні (між партнерами проекту та ключовими залученими особами) подальших кроків у процесі реформування системи кримінальної юстиції України.
Діяльність за проектом здійснювалася на місцевому рівні в таких пілотних регіонах – м. Харків, м. Луганськ, м. Красногвардійське (АР Крим), м. Біла Церква (Київська обл.), м. Дрогобич (Львівська обл.), м. Пирятин (Полтавська обл.), м. Жмеринка (Вінницька обл.) та Дарницький район м. Києва.
Результати проекту:
- У напрямку підвищення обізнаності представників органів прокуратури – впроваджено елементи курсу з відновного правосуддя для студентів Національної академії прокуратури України та для слухачів Інституту підвищення кваліфікації кадрів Національної академії прокуратури України.
- Проведено низку інформаційно-просвітницьких заходів (семінарів, презентацій, тренінгів) з метою висвітлення положень листа Генерального прокурора України О. Медведька «Щодо використання процедур примирення у кримінальному провадженні та розширення альтернативи кримінальному переслідуванню» від 1 серпня 2008 р., що покликаний змінити підхід до реагування на вчинення злочинів у суспільстві й, відтак, гуманізувати сферу кримінального судочинства, надаючи можливість обом сторонам кримінальної ситуації – як потерпілим, так і правопорушникам – висловити емоційний аспект конкретної ситуації, а також узяти на себе відповідальність, наскільки це можливо, за те, як саме можна усунути завдану злочином шкоду. Інформацію про інформаційно-просвітницькі заходи розміщено на внутрішньому веб-сайті Генпрокуратури, а також на сайті «Відновне правосуддя» (www.rj.org.ua) та в щоквартальному бюлетені «Відновне правосуддя в Україні».
- Здійснено розробку (спільно з представниками Школи соціальної роботи Національного університету «Києво-Могилянська академія») навчального курсу для практичних медіаторів, що викладатиметься в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». У поточному навчальному році (2009-2010 рр.) відбуватиметься пілотування окремих елементів цього навчального курсу як вибіркової дисципліни для студентів академії.
- Група експертів розробила проекти Концепції та Державної програми впровадження відновного правосуддя в систему кримінальної юстиції України; визначаються подальші кроки щодо затвердження цих документів на державному рівні.
- У напрямку реалізації механізму співпраці між громадськими організаціями та представниками органів правової системи у впровадженні програм відновного правосуддя на досудовій стадії провадження в кримінальних справах – створено й підтримано центри відновного правосуддя в громаді (у регіонах, охоплених проектом), підготовлено медіаторів, що працюють із представниками органів правової системи (прокуратури, міліції, суду), здійснено розробку й апробацію механізму співпраці – направлення кримінальних справ на медіацію – з метою зменшення рівня правопорушень та захисту інтересів осіб, потерпілих від злочинів (і, зокрема, неповнолітніх); триває практична співпраця. Практичний Механізм направлення є логічним наслідком низки дій представників правової системи у координації з центрами відновного правосуддя в громаді (зокрема, з координатором випадку та медіатором) з метою впровадження медіації в кримінальних справах. Станом на березень 2009 р. він був повністю розроблений і демонстрував дії представника органів прокуратури у визначеному обсягу справ у межах їхніх функціональних обов’язків. Разом із тим, як засвідчили результати аналізу практичного Механізму направлення у фазі ІІ проекту, його ефективність значно підвищиться від залучення до нього представників міліції, що можуть направляти на медіацію більше справ під наглядом прокурора і здійснювати це на ранніх стадіях розгляду справи, що матиме більший вплив на бенефіціаріїв проекту – потерпілих від злочинів та правопорушників. Судді мають бути також включені в механізм, для того щоб описати можливі процедурні наслідки проведення медіації в кримінальних справах та зазначити можливі юридичні наслідки. Покроковий опис упровадження Механізму направлення увійде до Посібника з розвитку життєздатності механізму направлення справ на медіацію. Відповідним чином удосконалено механізм взаємодії між органами правової системи та громадськими організаціями.
Таким чином, діяльність в межах проекту «Підтримка реформи системи кримінальної юстиції України: впровадження медіації в діяльність органів правової системи» була спрямована на гуманізацію сфери кримінального правосуддя шляхом упровадження процедур відновного правосуддя, зокрема медіації у кримінальних справах на досудовому етапі розгляду кримінальних справ. Це, у свою чергу, має кінцевою метою захист інтересів потерпілих осіб і правопорушників, підвищення безпеки у конкретних громадах України на місцевому рівні, підвищення й усвідомлення відповідальності кожної особи за свої вчинки та готовність здійснювати дії з метою усунення шкоди, спричиненої правопорушенням.
Світлана Філь,
координатор проекту, Український Центр Порозуміння
Стратегії міліції щодо профілактики правопорушень серед дітей та молоді
Проект «Стратегії міліції щодо профілактики правопорушень серед дітей та молоді» було ініційовано з метою розробки і впровадження інноваційної, комплексної системи попередження злочинності серед неповнолітніх в Україні.
o Благодійна організація «Український Центр Порозуміння»;
o Київський національний університет внутрішніх справ;
o Громадська організація «Інститут проблем наркоманій та наркозлочинності».
Під час останньої фази (2008-2009 рр.) проект діяв у чотирьох пілотних регіонах: Дарницькому районі міста Києва, місті Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області, Івано-Франківську та Вінниці.
Основна діяльність була зосереджена на реалізації таких компонентів:
1. Підвищення потенціалу органів внутрішніх справ. Підвищення потенціалу органів внутрішніх справ, зокрема, кримінальної міліції у справах дітей (КМСД), а саме поліпшення знань та вмінь щодо попередження злочинності серед неповнолітніх.
2. Міжсекторальне партнерство. Налагодження координованої та регулярної взаємодії відповідних державних органів, роботи урядових і неурядових організацій, тобто об'єднання зусиль влади і громадськості з метою ефективного попередження злочинності серед неповнолітніх та збереження ресурсів через уникнення дублювання діяльності.
3. Вдосконалення законодавчої бази. Аналіз та надання рекомендацій стосовно вдосконалення чинного законодавства щодо заходів попередження злочинів серед неповнолітніх.
4. Регіональна модель роботи в громаді. Розробка та пілотування інструментів практичної діяльності у форматі інтегрованої та комплексної моделі роботи в громаді з метою попередження неправомірної поведінки.
Основні досягнення проекту по компонентах
1. Підвищення потенціалу органів внутрішніх справ:
• Відбувся обмін досвідом між швейцарськими та українськими фахівцями з питань розвитку ефективних моделей попередження правопорушень серед дітей.
• Упроваджено тренінговий курс «Сучасні стратегії міліції щодо профілактики правопорушень серед неповнолітніх» у Київському національному університеті внутрішніх справ, а також тренінги з питань профілактики правопорушень для курсантів 9-ти інших вищих навчальних закладів МВС України.
• Видано посібник «Сучасні стратегії міліції щодо профілактики правопорушень серед неповнолітніх» для студентів ВНЗ МВС та методичний посібник для викладачів.
2. Міжсекторальне партнерство
• Завершено зйомки презентаційного фільму про досвід впровадження трирівневої моделі профілактики правопорушень, головними дійовими особами якого є представники міліції, місцевих громад, медіатори, школярі, учасники програм відновного правосуддя та розв’язання конфліктів у школах.
Інформаційні матеріали та видання в рамках проекту:
• Посібник та методичний посібник для викладачів «Сучасні стратегії міліції щодо профілактики правопорушень серед неповнолітніх».
• Буклет «Шкільна служба порозуміння».
• Плакат «У конфліктній ситуації врятує медіація».
• Брошура “Регіональна модель профілактики підліткової злочинності».
• Посібник “Шкільна служба розв'язання конфліктів: досвід упровадження».
3. Вдосконалення законодавчої бази
• Експертами проекту внесені пропозиції в щорічні плани Міністерства внутрішніх справ України на виконання Комплексної програми профілактики правопорушень 2007-2009 рр.
• Спільний наказ Кримінальної міліції у справах дітей та Департаменту громадської безпеки МВС України щодо профілактики дитячої злочинності
• 30 вересня 2009 р. начальник Департаменту кримінальної міліції у справах дітей Тетяна Бухтіарова підписала лист "Про організацію трирівневої моделі профілактики правопорушень серед дітей", адресований начальникам відділів КМСД ГУМВС України, у якому йдеться про підтримку Департаментом КМСД впровадження моделі.
4. Регіональна модель роботи в громаді
Регіональна трирівнева модель профілактики правопорушень серед дітей та молоді була остаточно розроблена на початку 2008 року та почала впроваджуватися із квітня 2008 року.
Необхідність створення комплексної інноваційної моделі профілактики підліткової злочинності була обумовлена рядом чинників, серед яких основною є потреба у новому, більш ефективному підході реагування на правопорушення та профілактику злочинності серед неповнолітніх. Нове розуміння принципів моделі профілактики злочинності ґрунтується на ряді рекомендацій Європейського Союзу, документів ООН та ЮНІСЕФ (що стосуються сучасного досвіду ювенальної юстиції), передовому досвіді Швейцарії, Канади та інших європейських країн.
Порівняно з іншими моделями профілактики, ця модель має ряд особливостей: (1) проактивний підхід (попередження правопорушень через усунення обставин та причин, що сприяють можливому скоєнню правопорушень підлітками); (2) включення в громаду (передбачає реабілітацію дітей та молоді в конфлікті з законом або тих, які демонструють девіантну поведінку, шляхом активного залучення громади до цього процесу, надання підтримки та допомоги у процесі ресоціалізації та реінтеграції); (3) відновний підхід (забезпечення належного процесу відповідальності молодих людей за свої вчинки через усвідомлення наслідків скоєного та певні власні дії щодо виправлення цих наслідків і відновлення взаємовідносин та миру в громаді).
Головною рисою моделі є об’єднання ресурсів громади з метою профілактики злочинності неповнолітніх. У першу чергу йдеться про залучення представників правової системи (зокрема, правоохоронних органів), органів місцевої влади, соціальних служб та неурядових організацій, які спільно створюють координаційну раду. Така рада має повноваження приймати рішення стосовно адаптації та забезпечення функціонування моделі на рівні міста, району чи області. Координаційна рада також сприяє формуванню мультидисциплінарної команди, до складу якої входять представники відповідних служб громади. Члени мультидисциплінарної команди – це спеціалісти, які об’єднуються для надання безпосередньої допомоги в кожному конкретному випадку, що, окрім зазначеного вище, забезпечує комплексний підхід у роботі з дітьми та молоддю, які демонструють девіантну чи делінквентну поведінку.
Відповідно до моделі, робота проводиться на трьох рівнях. Первинна профілактика переважно полягає в тому, щоб сприяти розвитку в молоді конструктивної соціальної взаємодії (соціально схвальної, законослухняної поведінки). Основними суб’єктами діяльності на цьому рівні є система освіти та Шкільні служби порозуміння (ШСП), які проводять профілактичну роботу шляхом ціннісно-орієнтованого навчання підлітків навичкам конструктивної взаємодії під час тренінгів та кіл.
Вторинна профілактика має місце у разі реєстрації інспектором кримінальної міліції у справах дітей (КМСД) або дільничним інспектором міліції адміністративного правопорушення або іншого прояву девіантної/делінквентної поведінки, який не підпадає під дію статей Кримінального Кодексу України. У такому випадку координатор Центру відновного правосуддя в громаді (ЦВПГ) може застосувати той самий механізм реагування і подальшої реабілітації та реінтеграції, що і у випадках, які відповідають третинному рівню профілактики. Однак, якщо випадок менш серйозний, профілактичну роботу веде Шкільна служба порозуміння, координатором якої є член мультидисциплінарної команди – практичний психолог або соціальний педагог.
Третинна профілактика має справу з підлітками, що скоїли правопорушення, тож мета профілактики цього рівня полягає у їх реабілітації та реінтеграції в громаду шляхом належного залучення ресурсів громади та створення підтримуючого середовища, що сприяє усуненню причин появи кримінальної поведінки. Основним інструментом роботи на цьому рівні є проведення програм відновного правосуддя.
Одним із базових аспектів моделі є те, що вона ґрунтується на потребах громади. Результати оцінки показують, що представники місцевих органів влади у всіх регіонах відзначають актуальність моделі.
"Це якраз та ланка, якої нам бракувало. Крім того, особливо первинна профілактика, сприяє розумінню інших людей та себе, що є могутнім механізмом профілактики конфліктів, в тому числі й кримінальних" (заступник мера з гуманітарних питань, Івано-Франківськ), "Регіональна модель профілактики правопорушень є особливо актуальною для регіону, оскільки акцентує увагу на первинній профілактиці, є комплексною, ефективною, довготривалою, пропонує професійний підхід до профілактики та дозволяє створити сталий механізм роботи із конфліктами та створити систему попередження виникнення правопорушень, об'єднати ресурси та зусилля суб’єктів профілактики, які діють в громаді" (заступник міського голови, Вінниця).
Передаючи модель в інші регіони, важливо розуміти, що для мотивування міської влади можна використовувати і досить практичні аргументи. Зокрема, ефективні програми профілактики злочинності серед неповнолітніх, є суттєвим вкладом у розбудову безпеки громад, що є необхідною вимогою для отримання інвестицій. Відтак, безпека громади є стратегічною метою для будь-якого населеного пункту, що бажає розвиватися.
Партнери проекту:
- Міністерство внутрішніх справ України і, зокрема, Департамент кримінальної міліції у справах дітей;
- Київський національний університет внутрішніх справ;
- Громадська організація «Ініціатива», м. Жмеринка;
- Вінницька громадська організація «Подільська агенція регіонального розвитку»;
- Громадська організація «Інститут права і демократичного розвитку Прикарпаття»;
- Міністерство освіти і науки;
- Міністерство у справах сім’ї, молоді і спорту;
- Державна соціальна служба для сім'ї, дітей та молоді.
Більше інформації про проект та його результати на сайті
"Співпраця міліції та громади задля безпеки" (
www.bezpekagromad.org.ua).
Розвиток в Україні центрів відновного правосуддя в громадах
Проект «Розвиток Центрів відновного правосуддя в громадах» (у рамках програми Tacis IBPP www.ibpp.org.ua, 2006-2008)
мав на меті покращити систему реінтеграції неповнолітніх правопорушників шляхом розвитку мережі Центрів відновного правосуддя в громадах.
Цільові групи проекту:
• неповнолітні правопорушники;
• потерпілі від злочинів;
• органи місцевої влади.
Серед непрямих бенефіціаріїв – державні та недержавні агенції, які надають соціальні послуги неповнолітнім правопорушникам та їх сім’ям, а також громади, які зазнають негативного впливу злочинності. Проект передбачає розвиток програм відновного правосуддя в громадах, залучення органів місцевого самоврядування до цього процесу, створення системи соціальної підтримки потерпілих від злочинів та правопорушників шляхом співпраці з державними та недержавними агенціями, які надають соціальні послуги.
Завдання проекту:
1) Розробка моделі Центру відновного правосуддя в громаді та впровадження її в пілотних регіонах.
2) Оцінка результатів пілотної стадії та розповсюдження результатів. Поширення мережі Центрів відновного правосуддя в Україні.
3) Забезпечення широкої інформаційної підтримки.
4) Розробка необхідного законодавства задля підтримки процесу інституціоналізації моделі Центрів.
На сьогодні пілотне впровадження Центрів відновного правосуддя в громаді відбувається в одинадцяти регіонах України. Серед недержавних організацій партнерами проекту стали Одеська обласна група медіації, Правозахисна організація сиріт «Віра в майбутнє» (м. Івано-Франківськ), Благодійний фонд «Простір без конфлікту» (м. Львів), Сумська обласна громадська організація «Сумська ініціатива», Регіональний осередок всеукраїнської фундації «Захист прав дітей» в Київській області (м. Біла Церква), Луганська обласна група медіації, Харківський громадський центр «Молодь за демократію», Агентство регіонального розвитку «Гармонія» (пгт. Красногвардійське, АР Крим), Український Центр Порозуміння (м. Київ). З травня 2007 року програми відновного правосуддя розвиваються у м. Дрогобич та м. Жмеринка.
За більш детальною інформацією про проект та його партнерів звертайтесь:
Український Центр Порозуміння
Печерський узвіз 8, кв. 7
м. Київ, 01133
Тел.: (044) 537 1007
Факс: (044) 280 3918
Еmail: uccg@uccg.org.ua
http://www.commonground.org.ua
3-4 квітня 2008 року у м. Києві відбулася конференція «Відновний підхід у профілактиці підліткової злочинності як запорука формування безпечної громади»
3-4 квітня 2008 року у м. Києві відбулася конференція «ВІДНОВНИЙ ПІДХІД У ПРОФІЛАКТИЦІ ПІДЛІТКОВОЇ ЗЛОЧИННОСТІ ЯК ЗАПОРУКА ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕЧНОЇ ГРОМАДИ». Основними завданнями конференції було обмін досвідом щодо впровадження у різних громадах Центрів відновного правосуддя та сприяння його поширенню, зокрема й через місцеві програми профілактики правопорушень у середовищі дітей та молоді.
Відновне правосуддя (ВП) – це новий підхід до вирішення кримінальних конфліктів, спрямований на відновлення справедливості та виправлення шкоди, спричиненої злочином. На відміну від судової системи, де суд визначає розмір завданих збитків, під час участі у програмі ВП потерпілі можуть самі заявити наскільки серйозно було порушено їхні інтереси. У світовій практиці програми відновного правосуддя є доповненням до офіційної системи правосуддя, а принципи відновного підходу покладені в основу роботи служб пробації (Служб альтернативних видів покарання та ресоціалізації) та систем ювенальної юстиції (комплексної системи для вирішення проблем дітей, що скоїли правопорушення, потерпіли від нього або стали його свідками, а також для роботи з їхнім оточенням).
В Україні впровадження відновного правосуддя було започатковано 2003 року як громадська ініціатива. На сьогодні, впровадження відновного правосуддя в Україні відбувається за підтримки Верховного Суду України, Академії суддів, Міністерства юстиції, Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту, Генеральної прокуратури, Національної академії Генеральної Прокуратури, Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства внутрішніх справ та Департаменту кримінальної міліції у справах неповнолітніх, інших організацій. До мережі недержавних організацій, що працюють над створенням у своїх громадах Центрів відновного правосуддя, наразі входять 12 громад: міста Біла Церква (Київська обл.), Дрогобич (Львівська обл.), Жмеринка (Вінницька обл.), Івано-Франківськ, Київ, Львів, Луганськ, Одеса, Сімферополь; Суми, Харків та смт Красногвардійське (АР Крим).
Організаторами конференції виступили Український Центр Порозуміння спільно з партнерами за проектом «Розвиток в Україні мережі Центрів відновного правосуддя в громадах», що виконується за фінансової підтримки програми TACIS Європейського Союзу, та партнерами за проектом «Стратегії міліції щодо профілактики підліткової злочинності в Україні», що впроваджується за підтримки Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва. Конференція проводилася також за сприяння Міністерства внутрішніх справ України. Всі учасники відмічали практичний характер конференції та те, що вперше вдалося зібрати таке широке представництво від майже кожної з громад, де створюються чи планують створюватися Центри відновного правосуддя: представників органів державної влади, правоохоронних органів, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, органів освіти та науки, органів і служб у справах сім’ї, дітей та молоді, а також громадських і благодійних організацій.
У програмі конференції були презентації успішного досвіду громад щодо створення та функціонування Центрів відновного правосуддя, огляд міжнародного досвіду створення моделей профілактики правопорушень серед дітей та молоді в громадах; обговорення можливих механізмів залучення органів місцевої влади до розвитку ЦВП. Секційні засідання пройшли як «кола майстерності» з представлення різних інструментів відновного підходу. Учасники дізналися більше про різноманітні методи, спрямовані на профілактику підліткової злочинності та збільшення можливостей для розвитку системи соціальної підтримки у громаді, зокрема таких як медіація у кримінальних справах, медіація у школах, «кола підтримки» у громаді, сімейні групові наради, програми «Альтернатива насильству» та розвитку життєвих навичок тощо. Одна з секцій була присвячена перспективам створення Асоціації практиків відновного правосуддя.
Успішний розвиток в Україні програм відновного правосуддя є переконливим прикладом можливої ефективної співпраці державних і недержавних організацій на шляху затвердження європейських правових норм.
У Плані дій Україна – ЄС йдеться, зокрема, й про «Забезпечення повного виконання стандартів ювенальної юстиції згідно з відповідними міжнародними стандартами», що орієнтувало зацікавлені міністерства на більш сфокусовану роботу у цій сфері. Міністерство юстиції, що протягом останніх 2 років працювало над Концепцією впровадження відновного правосуддя до кримінальної системи України, днями подало на затвердження Кабінету міністрів України проект Закону про медіацію із відповідними пропозиціями змін до Кримінального та кримінально-процесуального кодексів.
20 грудня 2006 року Кабінет Міністрів схвалив Комплексну програму профілактики правопорушень на 2006-2008 роки, яка спрямована на забезпечення ефективності здійснення узгоджених заходів щодо профілактики правопорушень та усунення причин, що зумовили вчинення протиправних дій. Зокрема, передбачається вдосконалення законодавства у цій сфері та підвищення відповідальності місцевих органів влади щодо забезпечення безпеки у громадах та удосконалення механізмів координації роботи із залучення до профілактики правопорушень громадськості.
У Концепції реформування кримінальної юстиції України, підготовленій Національною комісією з питань верховенства права при Президентові України та затвердженій Радою національної безпеки і оборони України та Указом Президента від 8 квітня 2008 року № 311/2008 «Про рішення від 15 лютого 2008 року «Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів»», зокрема, відзначається, що:
• Потрібно значно розширити застосування процедур відновного і примирного правосуддя, відповідно до яких суд прийматиме рішення щодо угоди про визнання вини або примирення обвинуваченого з потерпілим;
• слід розробити спеціальні процедури ювенальної юстиції, що дозволить краще враховувати права та інтереси неповнолітніх,
і пропонується низка заходів по їхньому забезпеченню.
Більше про відновне правосуддя можна дізнатися на сайті «Практика вирішення конфліктів».
Впровадження відновного правосуддя в роботу органів прокуратури
Спільними зусиллями Генеральної прокуратури України, Національної академії Генеральної прокуратури України та Українського Центру Порозуміння за підтримки Швейцарського бюро співробітництва в Україні було розпочато реалізацію проекту «Підтримка реформи системи кримінальної юстиції України: впровадження прийомів медіації в діяльність органів прокуратури» (грудень 2006 – листопад 2007).
Головною метою проекту є впровадження принципів і методів відновного правосуддя, таких як програми примирення потерпілих та правопорушників, у практику діяльності органів прокуратури України по нагляду за додержанням законів при провадженні досудового слідства.
У рамках проекту “Підтримка реформи системи кримінальної юстиції України: впровадження прийомів медіації в діяльність органів прокуратури” передбачається вивчення іноземного досвіду з питань застосування відновного правосуддя шляхом організації регіональних семінарів, навчальної поїздки працівників прокуратури до Швейцарії, розробки та включення до учбових курсів Національної академії прокуратури України курсу з відновного правосуддя, а також підготовка пропозицій щодо внесення змін до законодавства.
Завершальним етапом імплементації проекту стане організація і проведення 4-5 грудня 2007 року міжнародної конференції на тему “Роль працівників прокуратури у впровадженні відновного правосуддя в Україні”.
Засідання Спостережної ради проекту підтримки реформи кримінальної юстиції України
7 жовтня 2008 р. у м. Києві відбулося чергове засідання Спостережної ради проекту «Підтримка реформи системи кримінальної юстиції України: впровадження прийомів медіації», що реалізується спільно Генеральною Прокуратурою України, Національною академією прокуратури України та БО «Український Центр Порозуміння» за фінансової підтримки Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва.
Це проект розпочався у 2006 р., а його теперішній, другий етап триває з березня 2008 р. по лютий 2009 р.
Мета проекту – забезпечення основи для всебічного впровадження процедур та механізмів медіації на етапі досудового розгляду кримінальних справ у рамках системи кримінальної юстиції України.
Цілі проекту на даному етапі:
1) Розширити можливості основних цільових груп проекту – прокурорів та неурядових організацій, що займаються питаннями медіації, – для впровадження у своїй роботі медіації у кримінальних справах, зокрема:
- розширення діяльності щодо підвищення обізнаності, проведення тренінгів та розширення практики застосування медіації серед прокурорів в Україні;
- розробка навчальної програми для медіаторів, що базується на процедурах та засадах взаємодії між прокурорами та медіаторами, відповідно до напрацювань першої фази проекту;
2) Провести практичну апробацію механізмів направлення справ (з системи кримінальної юстиції для проходження медіації), відповідно до напрацювань першої фази проекту.
3) Підтримувати Міністерство юстиції України (Департамент законодавства про правосуддя, правоохоронної діяльності та антикорупційної політики) щодо розробки та обговорення Національної програми впровадження відновного правосуддя (зокрема, медіації у кримінальних справах) до системи кримінальної юстиції.
Учасники засідання – представники Генеральної прокуратури України, Національної академії прокуратури України, Школи соціальної роботи Національного університету «Києво-Могилянська академія», донора проекту – Швейцарської агенції розвитку і співробітництва та БО «Український Центр Порозуміння». У засіданні також узяли участь деякі регіональні партнери проекту – представники Пирятинської районної ради та ГО «Жіночі ініціативи» (Полтавська обл.) та регіонального осередку Всеукраїнської фундації «Захист прав дітей» у Київській обл. (м. Біла Церква).
Протягом засідання Спостережної ради було висвітлено й обговорено такі питання:
• хід реалізації проекту «Підтримка реформи системи кримінальної юстиції України: впровадження прийомів медіації» за період липень – вересень 2008 р., зокрема, в пілотних регіонах проекту, якими є:
o Агентство регіонального розвитку «Гармонія» (смт. Красногвардійське, АР Крим)
o «Молодіжний клуб Дрогобиччини» (м. Дрогобич, Львівська обл.)
o «Молодь за демократію» (м. Харків)
o «Луганська обласна група медіації» (м. Луганськ)
o Пирятинська районна громадська організація «Жіночі ініціативи» (м. Пирятин, Полтавська обл.)
o Регіональний осередок Всеукраїнської фундації «Захист прав дітей» у Київській обл. (м. Біла Церква)
Основним занепокоєнням майже всіх пілотних регіонів, а також і представників Генеральної прокуратури та Національної академії прокуратури України, лишаються складнощі у процесі налагодження співпраці з представниками місцевих прокуратур. І хоча лист Генерального прокурора України «Щодо використання процедур примирення у кримінальному провадженні та розширення альтернативи кримінальному переслідуванню» було підписано ще 1 серпня 2008 р., на місцях рекомендації, визначені цим листом, переважно не виконуються. Водночас, багато які з прокуратур, рівня нижчого за обласний, ще досі офіційно не отримали цього листа.
Проте, як зазначив один із представників Національної академії прокуратури України, є надія на те, що цей лист обов’язково дійде до всіх нижчих інстанцій, оскільки в додатковому наказі від Генпрокуратури містилася вимога до керівників структурних підрозділів щодо розробки необхідних змін до галузевих наказів та статистичної звітності; а це, в свою чергу, означає, що коли з’явиться відповідний статистичний показник по справах, сторони яких пройшли процедуру примирення, прокуратури мають змінити своє ставлення до таких процедур на більш позитивне й прийнятне.
• Представлено проект програми навчального курсу для медіаторів, що, імовірно, буде запроваджено при Школі соціальної роботи ім. В.І.Полтавця Національного університету «Києво-Могилянська академія».
До цієї роботи залучені представники Школи соціальної роботи Києво-Могилянської академії, а також експерти з питань відновного правосуддя; відбуватимуться також консультації з представниками Національної академії прокуратури України, оскільки вони мають досвід у розробці й викладанні навчальних курсів з питань відновного правосуддя.
• Представлено й обговорено план розробки проекту Концепції впровадження відновного правосуддя в Україні, а на його основі – проекту Національної програми впровадження відновного правосуддя.
До діяльності в рамках цього напрямку роботи залучені представники Міністерства юстиції України, Національної академії прокуратури України та Українського Центру Порозуміння. Концепція впровадження відновного правосуддя в Україні має стати офіційно визнаною підставою й, фактично, державною гарантією того, що відновне правосуддя, поруч із чинною системою кримінального правосуддя, і надалі розвиватиметься в державі, але вже перейде він суто громадської ініціативи (подекуди – за всебічної підтримки місцевої влади) до загальнодержавного обов’язку, підкріпленого розумінням та підтримкою влади на всіх рівнях.
Таким чином, учасники засідання Спостережної ради проекту «Підтримка реформи системи кримінальної юстиції України: впровадження прийомів медіації» мали змогу обговорити поточні питання й складнощі в реалізації проекту на поточний момент часу, а також визначити можливі шляхи їх вирішення й потенційні ресурси.
Тренінг «Запровадження прийомів медіації на досудовому етапі розгляду кримінальних справ»
21-23 травня 2008 р. у м. Києві проходив тренінг «Запровадження прийомів медіації на досудовому етапі розгляду кримінальних справ».
Метою проведення тренінгу було сприяння підвищенню обізнаності прокурорів щодо можливостей впровадження програм відновного правосуддя, зокрема медіації, у кримінальних справах на досудовій стадії розгляду кримінальних справ.
Тренінг провела експерт з Університету м. Женева – пані Анне Сальберг, котра має значний досвід у проведенні медіацій та навчанні представників правової системи. Участь у ньому взяли 15 осіб - прокурори та викладачі юридичних навчальних закладів.
Учасники тренінгу підтримали актуальність теми і наголосили на важливості її подальшої розробки і впровадження. Окрім того, вони висловили своє задоволення хорошою організацією заходу та високим професіоналізмом тренера.
Український Центр Порозуміння продовжує реалізацію Проекту “Підтримка реформи системи кримінальної юстиції України: впровадження прийомів медіації у діяльність органів прокуратури”
Український Центр Порозуміння, за фінансової підтримки Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва, продовжує реалізацію Проекту “Підтримка реформи системи кримінальної юстиції України: впровадження прийомів медіації у діяльність органів прокуратури”, що розпочався в грудні 2006 року. Друга фаза (березень 2008 - лютий 2009 року) має на меті поширити набутий досвід, удосконалити механізм упровадження медіації в роботу прокурорів на регіональному рівні, а також сприяти інституціоналізації практики медіації і внесенню відповідних законодавчих змін на національному рівні.
____________________
У грудні 2006 року розпочалася перша фаза Проекту “Підтримка реформи системи кримінальної юстиції України: впровадження прийомів медіації у діяльність органів прокуратури”. Цей проект уперше залучив прокурорів до теми медіації у кримінальних справах.
Основними зусиллями першої фази Проекту, що тривала до лютого 2008 року, була робота з прокурорами здебільшого на національному рівні у сфері досудової медіації у кримінальних справах. Під час проведення першої фази Проекту було досягнуто помітних зрушень у сфері застосування принципів відновного правосуддя та медіації між потерпілим та правопорушником, зокрема у правоохоронних органах, шляхом співпраці з Національною академією прокуратури України та з Генеральною прокуратурою. Два напрями діяльності, що впроваджувалися протягом першої фази роботи Проекту, охоплювали: заходи щодо підвищення обізнаності прокурорів та розробку спеціальних тренінгових модулів для прокурорів з питань принципів, процедур та техніки проведення досудової медіації у кримінальних справах. Досвід проведення першої фази Проекту засвідчив високий інтерес до теми медіації у кримінальних справах з боку прокурорів. Отож, з метою подальшої інституціоналізації останньої, було подано запит на проведення другої фази Проекту.
Наразі стартувала друга фаза Проекту, мета якої - визначення та розбудова платформи для всебічного впровадження процедур та механізмів досудової медіації у кримінальних справах у системі кримінальної юстиції України.
На даному етапі цілі Проекту визначені таким чином:
1) Розширити можливості основних цільових груп Проекту – прокурорів та неурядових організацій, що займаються питаннями медіації, – для впровадження у своїй роботі медіації у кримінальних справах, зокрема:
- розширення завдань щодо підвищення обізнаності, проведення тренінгів та розширення практики застосування медіації серед прокурорів в Україні;
- розробка навчальної програми для медіаторів, що базується на процедурах та засадах взаємодії між прокурорами та медіаторами, відповідно до напрацювань першої фази Проекту;
2) Провести практичну апробацію механізмів направлення справ (з системи кримінальної юстиції для проходження медіації), відповідно до напрацювань першої фази Проекту.
3) Підтримувати Міністерство юстиції України (Департамент законодавства про правосуддя, правоохоронної діяльності та антикорупційної політики) щодо розробки та обговорення Національної програми впровадження відновного правосуддя (зокрема, медіації у кримінальних справах) до системи кримінальної юстиції.
Друга фаза Проекту базуватиме свою роботу на успіхах попередньої фази та зосередиться на розбудові міцного підґрунтя (платформи) щодо практичного застосування принципів відновного правосуддя, зокрема досудової медіації у кримінальних справах як на регіональному, так і на національному рівні.